ПОГОДЖЕНО

Начальник відділу освіти молоді і спорту

Почаївської МОТГ

____________ О.Н.Петровський

ПОЛОЖЕННЯ

про піклувальну раду опорного закладу Почаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Почаївської міської ради Тернопільської області

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» ст. 41, прийнятого 16 січня 2020 року № 463 –ІХ, за рішенням конференції батьків-представників від усіх класів у школі створюється піклувальна рада.

1.2. Піклувальна рада – це орган самоврядування, який формується з представників підприємств, школи, батьків, громадськості з метою забезпечення сприятливих умов ефективної роботи навчального закладу. До її складу не можуть входити учні та працівники закладу.

ІІ. МЕТА, ЗАВДАННЯ І ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІКЛУВАЛЬНОЇ РАДИ.

2.1. Метою діяльності піклувальної ради є забезпечення доступності загальної середньої освіти для всіх громадян, задоволення освітніх потреб здобувачів освіти , залучення громадськості до вирішення проблем навчання і виховання.

2.2. Основними завданнями піклувальної ради є:

· співпраця з органами виконавчої ради, організаціями, установами, навчальними закладами, окремими громадянами, спрямована на поліпшення умов навчання і виховання учнів;

· проводить моніторинг виконання кошторису закладу освіти і вносить відповідні рекомендації та пропозиції, що є обов’язковими для розгляду керівником закладу загальної середньої освіти;

· сприяння зміцненню навчально-виробничої, матеріально-технічної, культурно-спортивної та лікувально-оздоровчої бази школи, створенню благодійного батьківського фонду;

· сприяння організації та проведенню заходів, спрямованих на охорону життя та здоров’я учасників освітнього процесу;

· організація дозвілля (конкурси, вечори, спортивні змагання тощо) та оздоровлення учнів, педагогічних працівників;

· сприяння створенню та раціональному використанню фонду загальнообов’язкового навчання;

· сприяння виконанню чинного законодавства щодо обов’язковості повної загальної середньої освіти;

· запобігання дитячій бездоглядності, сприяння працевлаштуванню випускників загальноосвітнього навчального закладу;

· стимулювання творчої праці педагогічних працівників та учнів;

· всебічне зміцнення зв’язків між родинами учнів та школою;

· сприяння соціально-правовому захисту учасників освітнього процесу.

2.3. Піклувальна рада діє на засадах:

· пріоритету прав людини, поєднання інтересів особи, суспільства;

· самоврядування;

· колегіальності ухвалення рішень;

· добровільності і рівноправності членства;

· законності, гласності.

ІІІ.СТВОРЕННЯ ПІКЛУВАЛЬНОЇ РАДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЇЇ ДІЯЛЬНОСТІ

3.1. Піклувальна рада створюється за рішенням (конференції) школи.

3.2. Піклувальна рада формується у складі 7-15 осіб з представників місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, навчального закладу, окремих громадян.

3.3. Піклувальна рада може створювати комісії, до складу яких входять представники громадськості, педагогічного колективу, батьки, представники учнівського самоврядування.

3.4. Члени піклувальної ради обираються на загальношкільних зборах шляхом голосування .

3.5. Члени піклувальної ради працюють на громадських засадах.

3.6. У випадках, коли хтось із членів піклувальної ради вибуває, на його місце обирається інша особа на конференції.

3.7. Очолює піклувальну раду голова, який обирається шляхом голосування на її засіданні з числа членів піклувальної ради. З числа членів піклувальної ради також обираються заступник та секретар.

3.8. Голова піклувальної ради:

· скликає і координує роботу піклувальної ради;

· готує і проводить засідання, затверджує рішення піклувальної ради;

· визначає функції заступника, секретаря та інших членів;

· представляє піклувальну раду в установах, підприємствах та організаціях з питань, віднесених до її повноважень.

Голова піклувальної ради має право делегувати свої повноваження членам піклувальної ради.

3.9. Робота піклувальної ради планується довільно.

Кількість засідань визначається їх доцільністю, але не менше ніж 4 рази на рік.Засідання піклувальної ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менше 2/3 її членів.Рішення піклувальної ради приймається простою більшістю голосів.

3.10. Піклувальна рада інформує про свою діяльність у доступній формі на зборах, у засобах масової інформації через спеціальні стенди.

3.11. Рішення піклувальної ради в семиденний термін доводяться до відома колективу загальноосвітнього навчального закладу, батьків, громадськості. Їх виконання організовується членами піклувальної ради.

3.12. Не допускається втручання членів піклувальної ради в освітній процес без згоди керівника загальноосвітнього навчального закладу.

IV. ПРАВА ПІКЛУВАЛЬНОЇ РАДИ

Піклувальна рада має право:

· вносить на розгляд органів виконавчої влади, директора школи, загальних зборів (конференції) пропозиції щодо зміцнення матеріально-технічної, навчально-виробничої, культурно-спортивної, лікувально-оздоровчої бази загальноосвітнього навчального закладу;

· сприяти залученню додаткових джерел фінансування загальноосвітнього навчального закладу;

· вживати заходи до зміцнення матеріально-технічної і навчально-методичної бази;

· сприяти стимулюванню творчої праці педагогічних працівників, учнів;

· брати участь у розгляді звернень громадян з питань, що стосуються роботи загальноосвітнього навчального закладу з метою сприяння їх вирішенню у встановленому порядку.

ПІКЛУВАЛЬНА РАДА ШКОЛИ

1. Гонтарук Михайло

2. Гринюк Ірина Василівна

3. Довгушко Ірина

4. Домашич Світлана

5. Карданюк Дарія

6. Кучер Богдан Євстахійович

7. Лепський Борис

8. Лісник

9. Петрик Русла

10. Поліщук Сергій

11. Сохацька Мирослава Василівна

12. Поліція

13. Тивонюк Галина

14. Чорнобай Геннадій Іванович

15.Чубик Андрій Віталійович

Додаток №2 до наказу № 224 від 31/12/2018р.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор Опорного закладу Почаївська ЗОШ І-ІІІ ст. Почаївської міської ради

Тернопільської області

___________Г.І.Гичка

ПОЛОЖЕННЯ

про комісію з оцінки вартості дарунків наданих Опорному закладу Почаївська ЗОШ І-ІІІ ст., вирішення питання щодо можливості використання, місця та строку зберігання дарунка.

I. Загальні положення

1.1. Це Положення розроблено відповідно до Порядку передачі дарунків, одержаних як подарунки державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, державним або комунальним установам чи організаціям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1195.

1.2. Положення визначає правовий статус, порядок створення, завдання, загальні організаційні та процедурні засади діяльності комісії з оцінки вартості дарунків наданих Опорному закладу Почаївська ЗОШ І-ІІІ ст., вирішення питання щодо можливості використання, місця та строку зберігання дарунка (далі – Комісія).

1.3. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також Положенням про Комісію.

II. Порядок створення та організація діяльності Комісії

2.1. Комісія створюється для оцінки вартості, вирішення питання щодо можливості використання, місця та строку зберігання дарунка, одержаного уповноваженою особою як подарунка Опорному закладу Почаївська ЗОШ І-ІІІ ст.

2.2. Положення про Комісію, персональний склад Комісії затверджується наказом директора закладу.

2.3. Опорний заклад утворює Комісію у складі не менш як трьох осіб,яка організовує приймання дарунків в Почаївській ЗОШ І-ІІІ ст.

і у філіях:Старотаразька ЗОШ І-ІІ ст.,Затишанська ЗОШ І ст.

2.4. Комісія має право залучати до участі в засіданнях на громадських засадах фахівців з питань оцінки вартості дарунка.

2.5. Керівництво роботою Комісії здійснює її голова, який призначається наказом керівника опорного закладу.

2.6. Голова Комісії організовує її роботу і несе персональну відповідальність за виконання покладених на Комісію функцій.

Голова Комісії визначає функції кожного члена Комісії.

2.7. Секретар Комісії призначається наказом директора опорного закладу .

2.8. Зміни до складу Комісії вносяться за поданням голови Комісії та оформлюються наказом директора опорного закладу

2.9. Організаційною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться у разі потреби.

2.10.Комісія проводить засідання протягом 10 днів з моменту передачі уповноваженою особою дарунка для Опорного закладу Почаївська ЗОШ І-ІІІ ст.

2.11. Засідання Комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні більшість її членів.

2.12. Рішення Комісії приймається простою більшістю голосів присутніх на засіданні її членів.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови Комісії.

2.13. Комісія приймає рішення виходячи з наявних, наданих уповноваженою особою документів, акта приймання-передачі, враховуючи думку експертів та фахівців у разі їх залучення на громадських засадах.

2.14. Рішення Комісії оформляється протоколом, який підписує голова і секретар Комісії.

2.15.Передача дарунка здійснюється в приміщенні
закладу в присутності комісії ,створеної наказом директора, про що складається акт приймання – передачі.

2.16. Акт приймання – передачі дарунка складається у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу. Один примірник залишається у закладі та передається матеріально-відповідальною особою до бухгалтерії протягом поточного місяця до 25 числа, а другий залишається в уповноваженої особи. Акт підписується всіма присутніми членами комісії та особою ,яка надає дарунок і затверджується директором закладу.

III. Основні завдання Комісії. Повноваження голови, секретаря та інших членів Комісії

3.1. Основними завданнями Комісії є:

– оцінка вартості дарунка;

– вирішення питання можливості використання дарунка;

– визначення місця зберігання дарунка;

– вирішення питання строку зберігання дарунка;

– бути присутніми у разі можливості при передачі дарунка уповноваженій особі школи, яка отримує дарунок для школи.

3.2. Голова Комісії:

– веде засідання Комісії;

– вносить на розгляд директора школи пропозиції щодо змін у складі Комісії;

– засвідчує своїм підписом документи, що складаються за результатами проведення засідань;

– забезпечує відповідно до законодавства зберігання документів щодо оцінки вартості дарунка.

3.3. Секретар Комісії:

– веде та оформляє протоколи засідань Комісії;

– забезпечує оперативне інформування членів Комісії щодо організаційних питань її діяльності;

– за дорученням голови Комісії виконує іншу організаційну роботу.

3.4. Члени Комісії:

– мають право на занесення своєї думки до протоколів засідань Комісії;

– зобов’язані додержуватись норм чинного законодавства, Положення про Комісію;

– об’єктивно та неупереджено вирішувати питання щодо оцінки вартості, можливості використання, місця та строку зберігання дарунка.

ПОЛОЖЕННЯ
про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності
та якості освіти в опорному закладі Почаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Почаївської міської ради Тернопільської області

І. Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти). Внутрішня система забезпечення якості включає:

• стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

• критерії, правила і процедури оцінювання учнів;

• критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

• критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників;

° забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління школою;

• створення в школі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

•

II. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

1. Стратегія забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

• принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на учня, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;

• принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;

• принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

• принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та

прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

2. Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

• функціонування системи формування компетентностей учнів;

• підвищення кваліфікації педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу закладу;

• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

3. Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:

° самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;

• моніторинг якості освіти.

4. Завдання моніторингу якості освіти:

• здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі;

створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;

• аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;

• створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів;

® прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу у закладі.

Моніторинг у школі здійснюють:

• директор школи та його заступники;

• засновник;

• органи, що здійснюють управління у сфері освіти;

• органи самоврядування, які створюються педагогічними

працівниками, учнями та батьками;

• громадськість.

Основними формами моніторингу є:

° проведення контрольних робіт;

• участь учнів у І та II, III етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсів;

® перевірка документації;

• опитування, анкетування;

⁸ відвідування уроків, заходів.

Критерії моніторингу:

• об’єктивність;

• систематичність;

• відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу; надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

• гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

• отримання результатів стану освітнього процесу у навчальному закладі;

• покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

• підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

• за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

• дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднань вчителів, нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради.

Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;

• контингент учнів;

• психолого-соціологічний моніторинг;

• результати навчання учнів;

• педагогічна діяльність;

• управління опорним закладом;

• освітнє середовище;

• медичний моніторинг;

• моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;

• формування іміджу освітнього закладу.

III. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Дотримання академічної доброчесності педагогічними передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

• контроль за дотриманням академічної доброчесності учнями;

• об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності учнями передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

• надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

• самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

• фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

• фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

• списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

• обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

• хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких

інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

• необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники школи можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності учні можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

IV. Критерії, правила і процедури оцінювання учнів

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися,

• провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

• екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

• інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

• навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

• культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

• підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

5. контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

6. навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

діагностико-коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

7. стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;

виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

8. характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

сформованість предметних умінь і навичок;

9. рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки

тощо;

• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

• самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну:

• повнота знань – кількість знань, визначених навчальною програмою;

• глибина знань – усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань;

• гнучкість знань – уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

• системність знань – усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

• міцність знань – тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Рівні навчальних досягнень	Бали	Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І. Початковий	1	Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень
	2	Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії
	3	Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення
II. Середній	4	Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
	5	Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять
	6	Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя
III. Достатній ІІІ. Достатній	7	Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії.
	8	Учні вміють розпізнавати об’єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв’язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями.
	9	Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі ми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність)
	10.	Учні володіють системою понять в межах , визначених навчальними програмами , встановлюють як внутрішньо понятійні , так . міжпонятійні зв’язки ; вміють розпізнавати об’єкти , які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення ; Відповідь аргументують новими прикладами .
ІV. Високий	11.	Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм , вміють застосовувати способи діяльності за аналогією ф в нових ситуаціях
	12.	Учні мають системи міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях, самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної та старшої школи

Рівні навчальних досягнень	Бали	Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І. Початковий	1	Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень.
	2	Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії.
	3	Учні відтворюють незначну чистину навчального матеріалу; з допомогою учителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення.
ІІ. Середній	4	Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою учителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію;
	5	Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять.
	6	Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя.
ІІІ. Достатній	7	Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють виводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії.
	8	Знання учнів є достатніми,Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність,відповіді логічні, хоч мають неточності.
	9	Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
IV. Високий	10	Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення
	11	Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв’язувати проблеми
	12	Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

• усунення безсистемності в оцінюванні;

• підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

• індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

• систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

• концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного

предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок.

Учень має право на підвищення семестрової оцінки.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці:

Критерії оцінювання роботи вчителя

І. Професійний рівень діяльності вчителя

К в а л і ф і к а ц і й н і к а т е г о р і ї
Критерії	Спеціаліст другої категорії	Спеціаліст першої категорії	Спеціаліст вищої категорії
1. Знання теоретичних і практичних основ предмета	Відповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя. Має глибокі знання зі свого предмета	Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін	Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми
2. Знання сучасних досягнень у методиці	Слідкує за спеціальною і методичною літературою; працює за готовими методиками й програмами	Володіє методиками аналізу навчально-методичної роботи з предмета; варіює	Володіє методами науководослідницької, експериментальної роботи,

	навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно розробляти методику викладання	готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту вносить у них (у разі потреби) корективи	використовує в роботі власні оригінальні програми й методики
3. Уміння аналізувати свою діяльність	Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи	Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей	Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об’єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації
4. Знання нових педагогічних концепцій	Знає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов	Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмами	Розробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності
5. Знання теорії педагогіки й вікової психології учня	Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях	Вільно орієнтується в сучасних психолого- педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко -й підсвідомо обрати оптимальне рішення	Користується різними формами психолого- педагогічної діагностики й науковообґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях
II. Результативність професійної діяльності вчителя
Критерії	Спеціаліст другої категорії	Спеціаліст першої категорії		Спеціаліст вищої категорії
1 .Володіння способами індивідуалізації навчання	Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку, здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров’я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітей	Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей		Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; • працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми

2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів	Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учіння	Забезпечує успішне формування системи знань на основі самоуправління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до особистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні ґрунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичками		Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками


3. Робота з розвитку в учнів загальнонавчальни х вмінь і навичок	Прагне до формування навичок раціональної організації праці		Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується’ єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія)
4.Рівень навченості учнів	Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об’єктивний в оцінюванні знань учнів		Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів перевірних робіт, екзаменів	Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв’язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук
ПІ. Комунікативна культура
Критерії	Спеціаліст другої Категорії		Спеціаліст першої категорії	Спеціаліст вищої Категорії
1. Комунікативні й організаторські здібності	Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю		Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблює	Відчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності
2. Здатність до співпраці з учнями	Володіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації		Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до подальших виховних впливів учителя	Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ставитися До
–				чужих поглядів. Уміє обгрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів
3. Готовність до співпраці з колегами		Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами	Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів моралі	Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами
4. Готовність до співпраці з батьками		Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім’ї, систематично співпрацює з батьками	Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології	Налагоджує контакт із сім’єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності
5. Педагогічний такт		Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнями	Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості
6. Педагогічна культура		Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у Мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди	Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонацію	Досконало володіє своєю мовою, СЛОВОМ, професійною термінологією

7. Створення комфортного мікроклімату		Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально- психологічний клімат для кожної дитини	Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистості	Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей

Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

УІ. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської

діяльності керівників

Формою контролю за діяльністю керівників школи є атестація.

Ефективність управлінської діяльності керівника під час атестації визначається за критеріями:

• саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;

• стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку освітнього закладу , висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;

• річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;

• здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;

• забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;

• поширення позитивної інформації про заклад;

• створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);

• застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі;

• забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;

• позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

Ділові та особистісні якості керівників визначаються за критеріями:

10. цілеспрямованість та саморозвиток;

11. компетентність;

12. динамічність та самокритичність;

13. управлінська етика;

14. прогностичність та аналітичність;

15. креативність, здатність до інноваційного пошуку;

16. здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

VII. Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу

Приміщення опорного школи складається:

По Почаївській ЗОШ І-ІІІ ступенів : з трьох будівель: навчальних: (рік введення в дію – старий корпус -1956 р, новий корпус- 1988 р. , пришкільний інтернат – 1967р.). Проектна потужність – 1100 учнівських місць. Стан будівель добрий.

По філії Старотаразька ЗОШ І-ІІ ступенів: навчальний корпус, котельня, спортивний зал, технічне приміщення (рік введення в дію 1938 р.)

По Затишанській ЗОШ І ступеня: навчальний корпус ( рік введення в дію 1958 р.).

Приміщення та територія навчального закладу відповідають державним санітарно-гігієнічним нормам щодо утримання загальноосвітніх навчальних закладів.

Навчальні класи та кабінети забезпечені меблями.

Їдальня Почаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів знаходиться в новому корпусі школи. Наявне холодне та гаряче водопостачання, необхідне технологічне обладнання. Приміщення їдальні розраховане на 128 посадкових місць.

У школі наявні кабінети: фізичний, хімічний, біологічний, географічний, математичний, української мови та літератури(2), англійської мови, історії, основ здоров’я, інформатики (2), захисту Вітчизни, християнської етики, початкових класів . Всього класних кімнат – 44. Наявні : бібліотека, спортивний зал, стадіон з футбольним полем, біговою доріжкою, ямою для стрибків, майстерні по обробці металу і по обробці деревини та майстерня обслуговуючої праці. Рівень матеріально-технічного забезпечення навчальних кабінетів складає 80%. Ефективно використовується база кабінетів фізики, хімії, біології, інформатики, майстерні обслуговуючої праці. У спортивному залі є достатня кількість спортивного інвентаря та обладнання.

Кількість комп’ютерів в опорному закладі -73 . В середньому на 20 учнів припадає 1 комп’ютер. Наявний доступ до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет (швидкість доступу – 50 Мбіт/с).

Учні забезпечені підручниками, програмовою художньою літературою. Книги зберігаються в належних умовах.

VIII. Інформаційна система для ефективного управління опорного закладу

Роботу інформаційної системи закладу забезпечує наявність необмеженого доступу до мережі Інтернет для учнів та педагогічних працівників (в тому числі через сервіс Wі- Fі), локальної комп’ютерної мережі, внутрішнього електронного документообігу. Значне місце в управлінні школою відіграє офіційний сайт школи.

IX. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально- технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.

Універсальний дизайн школи створюється на таких принципах:

• рівність і доступність використання;

• гнучкість використання;

• просте та зручне використання;

• сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів;

• низький рівень фізичних зусиль;

наявність необхідного розміру і простору.

Погоджено на засіданні педагогічної ради протокол № 3 від 02.12.2019 р.

ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні педагогічної ради
опорного закладу
від 24.12.2019 , протокол № 4
Голова педради Г.І.Гичка

ПОЛОЖЕННЯ
про внутрішній моніторинг в опорному закладі
Почаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Почаївської міської ради Тернопільської області

ПОГОДЖЕНО
на засіданні методичної ради школи
від 23.12.2019р., протокол № 3
Голова МР М.С.Пташник

ПОГОДЖЕНО
на засіданні профспілкового комітету
від 12.12.2019р., протокол № 20
Голова ПК ___ І.Я.Яцків

1.Загальні положення

1.1. Положення про внутрішній моніторинг в опорному закладі Почаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів Почаївської міської ради Тернопільської області (далі – Положення) розроблено у відповідності до вимог Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти України, Указу Президента України №1013/2005 від 04.07.2005 р. «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні», постанов Кабінету Міністрів України №1095 від 25.08.2004 р. «Деякі питання запровадження зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти», №1312 від 31.12.2005 р. «Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання і моніторингу якості освіти» та спрямоване на підвищення якості освіти, активізацію й удосконалення діяльності навчальних закладів.

1.2. Положення поширюється на всіх працівників загальноосвітнього навчального закладу та учасників освітнього процесу.

1.3. Внутрішній моніторинг діяльності навчальних закладів є складовою частиною системи освітнього моніторингу, яка передбачає збирання, оброблення, зберігання і розповсюдження інформації про стан освіти, прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки і основних тенденцій її розвитку, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості надання освітніх послуг закладом та ефективності функціонування освітньої галузі в цілому.

1.4. Положення визначає єдину систему здійснення внутрішнього моніторингу, а також обов’язки керівників щодо забезпечення системного підходу до організації збору, збереження, обробки і розповсюдження інформації.

1.5. Положення узгоджується з методичною радою та профспілковим комітетом закладу, затверджується на засіданні педагогічної ради школи.

1.6. Заклад у своїй діяльності керується чинним законодавством, нормативно-правовими актами з питань організації освітнього процесу та цим Положенням.

2. Завдання, мета та напрями моніторингу

2.1. Основними завданнями моніторингу є:

 визначення якості навчальних досягнень учнів, рівня їхньої соціалізації;

 сприяння підвищенню якості ЗСО;  вивчення зв’язку між успішністю учнів і соціальними умовами їхнього життя, результатами роботи педагогів, рівнем соціального захисту, моральними цінностями, потребами особистості та держави;

 оцінювання якості кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, лабораторного, ресурсного забезпечення навчального закладу;

 створення необхідних умов для творчої діяльності учасників освітнього процесу, реалізації особистісно-зорієнтованої системи освіти, адаптованої до рівнів і особливостей розвитку учнів;

 впровадження освітніх інновацій, сучасних інформаційних технологій для оновлення змісту освіти та форми організації освітнього процесу.

2.2. Мета внутрішнього моніторингу:

 визначення результативності навчання та виховання учнів;

 перевірка відповідності змісту освіти сучасним вимогам суспільства;

 визначення ефективності використання ресурсів;

 створення сприятливих умов для виявлення і підготовки здібної та обдарованої молоді;

 виявлення та підтримка творчих педагогів, підняття їх престижу;

 удосконалення педагогічних технологій;

 проведення порівняльного аналізу діяльності класних колективів, учнів та встановлення рейтингу;

 удосконалення діяльності навчального закладу, вироблення та коригування управлінських рішень;

 планування та прогнозування розвитку навчального закладу;

 визначення позитивного іміджу, престижності та конкурентно спроможності навчального закладу.

2.3. Напрями моніторингу:

 моніторинг узгодження управління (якщо школа відповідає певним стандартам в освіті, автоматично забезпечується адекватний рівень її діяльності);  діагностичний моніторинг (визначення рівня академічних навичок учнів незалежно від їх особистості);

 моніторинг діяльності (включає заміри «входу» і «виходу» системи); – статичний моніторинг (надає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямами діяльності школи, порівняти отриманий результат знормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення);

 динамічний моніторинг (багаторазовий замір певних характеристик під час всього циклу діяльності);

 психологічний моніторинг (постійне відстеження певних особливостей у ході навчальної діяльності);

 внутрішній моніторинг ефективності (спостереження за динамікою становлення колективу, прогнозування проблем, які можуть з’явитися у майбутньому);

 моніторинг освітніх систем (оцінювання стану системи, в якій відбуваються зміни, з подальшим прийняттям управлінського рішення);

 педагогічний моніторинг (супровідний контроль та поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійсненні освітнього процесу);

 освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті );

 учнівський моніторинг (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети);

 моніторинг загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження досягнення державних вимог підготовки учнів за основними навчальними дисциплінами);

 змістовний (особистісно-орієнтований) моніторинг (динаміка особистісного розвитку);

 моніторинг результативності освітнього процесу (показує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження).

2.4. Складові моніторингу:

 чітке визначення об’єкта дослідження;

 завдання параметрів розвитку об’єкта;

 критерії оцінювання параметрів;

 технології проведення досліджень;

 науково-методичні матеріали, які спрямовані на отримання кінцевого результату.

2.5. Вимоги щодо здійснення ефективного внутрішнього моніторингу:

 вимірність і застосування стандартів і норм (вони повинні бути якісно й кількісно визначені, придатні для практичного використання); – можливість та реальність дотримання і виконання ( узгодженість з можливостями, врахування її складових частин або елементів);

 наявність інструментарію;

 використання досвіду та спирання на аналіз поточного стану діяльності навчального закладу;

 наявність технологій інтерпретації фактичних результатів діяльності; попередження абсолютизації й перебільшення ролі різних нормативних вимог.

2.6. Критерії щодо здійснення внутрішнього моніторингу:

 об’єктивність з метою максимального уникнення суб’єктивних оцінок, врахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу;

 валідність(придатність) для повної і всебічної відповідальності пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру та оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, які отримуються різними способами контролю;

 надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи;

 врахування психолого-педагогічних особливостей передбачає диференціацію контрольних та діагностичних завдань;

 систематичність у проведенні етапів і видів досліджень у певній послідовності та за відповідною системою;

 гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.

2.7. Результати моніторингу мають тільки стимулюючий характер для змін певної діяльності.

3. Порядок проведення моніторингу

3.1. Організація роботи щодо здійснення внутрішнього моніторингу покладається на голову творчої групи школи.

3.2. Робота з проведення внутрішнього моніторингу здійснюється творчою групою школи.

3.3. Загальне керівництво щодо здійснення внутрішнього моніторингу покладається на адміністрацію школи.

3.4. Педагог має можливість обрати один із запропонованих видів моніторингу.

3.5. Моніторингові дослідження вчитель координує та узгоджує з керівником методичного об’єднання, головою творчої групи, адміністрацією школи.

3.6. Для проведення моніторингових досліджень використовуються тільки затверджені технології (інструментарії).

3.7. Педагогічні працівники несуть відповідальність за дотримання критеріїв здійснення моніторингу, зазначених у даному Положенні (п. 2.6.) протягом всієї своєї діяльності.

3.8. Керівник методичного об’єднання несе відповідальність (згідно п. 2.6. даного Положення) за дотримання критеріїв здійснення моніторингу на рівні свого методичного об’єднання.

3.9. Результати моніторингових досліджень педагогів узагальнюються за формою, затвердженою педагогічною радою та погодженою методичним об‘єднанням.

3.10. Узагальнення моніторингових досліджень на рівні школи проводить творча група.

3.11. Аналіз та обговорення підсумків моніторингових досліджень проводиться щороку на засіданнях методичних об’єднань вчителів-предметників, педагогічної ради школи.

3.12. Матеріали моніторингових досліджень зберігаються протягом року, а підсумкові – протягом навчання учнів, з якими проводився моніторинг.

3.13. Моніторингові дослідження можуть проводитися з учнями, педагогічними працівниками школи, за згодою Ради школи – з батьками та громадськістю.

3.14. Моніторинг може проводитись як під час освітнього процесу, так і в позаурочний час.

3.15. Проведення моніторингових досліджень здійснюється у 3 етапи:

І етап – підготовчий, передбачає постановку мети, визначення об’єкта спостереження, встановлення термінів проведення моніторингу, вивчення відповідної літератури, підбір інструментарію.

ІІ етап – практичний: збір інформації через проведення співбесід, тестувань, анкетувань, відвідування уроків, проведення контрольних, тестових робіт, позакласних заходів.

ІІІ етап – аналітичний: аналіз і систематизація інформації, розробка рекомендацій та пропозицій, формування висновків.

4. Відповідальність щодо здійснення внутрішнього моніторингу

4.1. Відповідальність за організацію роботи щодо здійснення внутрішнього моніторингу покладається на творчу групу навчального закладу.

4.2. Творча група школи:

 забезпечує виконання покладених на неї завдань з питань здійснення внутрішнього моніторингу відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», нормативно-правових актів щодо організації освітнього процесу, проводить внутрішній моніторинг, координує і контролює діяльність щодо забезпечення об’єктивності, валідності, надійності, врахування психолого-педагогічних особливостей, систематичності, гуманістичної спрямованості;

 проводить єдину науково-методичну політику з питань здійснення внутрішнього моніторингу, впровадження нових технологій діагностування, направлених на забезпечення синхронності процесів спостереження, замірювання, отримання на цій основі знань про стан об’єкта з подальшим моделюванням, прогнозуванням та прийняттям відповідного управлінського рішення;

 розробляє систему здійснення внутрішнього моніторингу, яка безпосередньо підпорядковується педагогічній раді;

 забезпечує опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування попередніх методик щодо здійснення внутрішнього моніторингу, здійснює контроль за їх виконанням;

 забезпечує функціонування системи внутрішнього моніторингу в школі;

 веде облік моніторингових досліджень;

 організовує підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників з питань здійснення моніторингових досліджень;

 організовує і проводить наради, конференції, семінари, виставки з питань моніторингу;

 бере участь у міжнародному співробітництві з питань моніторингових досліджень.

План проведення внутрішнього моніторингу якості освіти

№	Зміст діяльності	Термін	Відповідальний	Примітка
1	Ознайомлення з положенням про внутрішній моніторинг.	До 24.12.2020р.	Творча група (ТГ)
2	Вивчення інструктивно-методичних матеріалів для забезпечення єдиного інформаційного простору в школі	І семестр	ТГ
3	Забезпечення всіх учасників моніторингу необхідним інструментарієм	Протягом січня	ТГ, керівники МО
4	Систематизація методичних матеріалів для проведення моніторингу якості освіти	Протягом семестру	ТГ
5	Проведення в системі моніторингу якості освіти учнів контролю їхніх навчальних досягнень	Кінець семестрів	Адміністрація, керівники МО
6	Проведення діагностики стартового рівня навчальних досягнень у всіх класах з усіх предметів	Протягом року	Вчителі-предметники
7	Вивчення динаміки професійного рівня вчителів, що потребують постійної методичної допомоги	систематично	Адміністрація
8	Надання індивідуальних консультацій для педагогів і батьків з питань адаптації учнів	Протягом місяця	Адміністрація, вчителі
9	Впровадження в освітній процес самооцінки і взаємоконтролю навчальних досягнень	І, ІІ семестри	Вчителі
10	Впровадження в управлінську діяльність положення про внутрішній моніторинг і здійснення на його підставі збору, аналізу,поширення і збереження інформації	Протягом року	Адміністрація, ТГ
11	Здійснення моніторингу з метою вивчення якості реалізації варіативної складової навчального плану	Протягом року	Адміністрація
12	Виявлення ступеня оволодіння педагогами новими педагогічними технологіями	ІІ семестр	Керівники МО, ТГ
13	Оволодіння вчителями усіма видами самоаналізу	Листопад,травень	ТГ, керівники МО
14	Здійснення моніторингу педагогічних кадрів	Протягом року	Адміністрація
15	Здійснення моніторингу ДПА у 4, 9-х класах	Кінець ІІ семестру	Адміністрація, кл керівники
16	Здійснення моніторингу ДПА/ЗНО в 11 класі	Кінець ІІ семестру	Адміністрація, кл керівники
17	Вивчення якості надання базової освіти з предметів	Протягом року	Вчителі
18	Вивчення стану роботи з обдарованими учнями	Протягом року	Вчителі
19	Проведення в системі моніторингу якості освіти учнів контролю їхніх навчальних досягнень на кінець І семестру	кінець І семестру	Адміністрація, вчителі
20	Розробка системи обліку особистих досягнень учнів в урочній і позаурочній діяльності за предметами	Протягом року	ТГ
21	Вивчення якості надання освітніх послуг з предметів	Протягом місяця	Адміністрація, ТГ
22	Виявлення реального рівня кваліфікації педагогів, їхньої підготовленості до розв’язання інноваційних задач	Протягом місяця	Адміністрація, ТГ
23	Моніторинг виховної діяльності	Протягом року	Адміністрація, кл. керівники,

ПОЛОЖЕННЯ

про експертну комісію

опорного закладу Почаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Почаївської міської ради Тернопільської області

1. Відповідно до Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» та Порядку утворення та діяльності комісій з проведення експертизи цінності документів та Порядку віднесення документів до Національного архівного фонду та унікальних, їх обліку та зберігання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 № 1004 опорний заклад Почаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів Почаївської міської ради Тернопільської області (далі – Почаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів) створює експертну комісію (далі – ЕК) для організації і проведення попередньої експертизи цінності документів, що уторилися в процесі її діяльності, та подання результатів експертизи цінності документів на розгляд експертно-перевірних комісій (далі – ЕПК) державної архівної установи (ЕК архівного відділу центру).

2. ЕК є постійно діючим дорадчим органом. Рішення ЕК затверджуються директором школи, після чого стають обов’язковими для виконання працівниками закладу.

3. У своїй діяльності ЕК керується Конституцією і Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативними актами, наказами Державного комітету архівів України (далі – Держкомархів) та цим Положенням.

4. ЕК працює у відповідності з річним планом, який затверджується директором школи і звітує перед ним про проведену роботу.

5. До складу ЕК, який затверджується директором школи, входить заступники директора з НВР, секретар школи, головний бухгалтер, голова ПК школи та представник органу вищого рівня (управління освітою-за згодою).

6. Головою ЕК призначається, як правило, призначається один із заступників директора школи, секретарем- особа відповідальна за документи, що підлягають зберіганню та переданню в архів.

7. Секретар ЕК за наказом директора школи забезпечує скликання засідань комісії, складає протоколи, доводить до відома працівників рішення комісії, здійснює облік і звітність про проведену роботу, веде документацію і забезпечує її збереженість.

8. Завданням ЕК школи є організація та проведення експертизи цінності документів, що утворилися у діловодстві опорного закладу Почаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів .

9. ЕК центру приймає рішення про схвалення та подання до ЕПК (ЕК архівного відділу Почаївської міської ради) проектів таких документів:

– опис справ постійного зберігання, внесені до Національного архівного фонду (далі – НАФ);

– описи справ з особового складу;

– номенклатури справ;

– положення про архівний підрозділ та ЕК;

– акти про вилучення до знищення документів, не внесених до НАФ.

10. Для виконання покладених на ЕК завдань їй надається право:

– контролювати дотримання працівниками школи, відповідальними за організацію документів у діловодстві, архівних вимог щодо розробки номенклатур справ, формування справ, експертизи цінності документів, упорядкування та оформлення документів;

– вимагати від працівників школи розшуку відсутніх документів НАФ, документів тривалого зберігання, у тому числі документів з особового складу, та письмових пояснень у випадках втрати цих документів;

– одержувати від працівників закладу відомості та пропозиції, необхідні для визначення експертизи цінності документів та строків їх зберігання;

– заслуховувати на своїх засіданнях відповідальних осіб про хід підготовки документів до архівного зберігання і забезпечення збереженості документів, про причини втрати документів;

– запрошувати на засідання працівників відповідної державної архівної установи (архівного відділу міської ради);

– інформувати директора цшколи з питань, що входять до компетенції ЕК.

11. Засідання ЕК проводяться не рідше ніж один раз на рік і вважаються дійсними , якщо на них присутні не менш як дві третини складу членів комісії.

12. Рішення ЕК приймаються більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні, оформляються протоколом, який підписується головою (або його заступником) і секретарем комісії, та набирають чинності з моменту затвердження протоколу засідання ЕК директором школи.

13. У разі відмови директора школи затвердити протокол засідання ЕК вона може звернутися до Центральної експертно-перевірної комісії Держкомархіву, рішення якої з цього питання є остаточним.

Директор школи Г.І.ГИЧКА

СХВАЛЕНО

Протокол засідання ЕК

від __________________№ ______

опорного закладу Почаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Почаївської міської ради

Тернопільської області

Опорний заклад Почаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Почаївської міської ради

Тернопільської області

вул.Шевченка, 15, м.Почаїв, 47025 , тел. 0(3546) 6-12-05,

е-mail: scolapochaiv@ukr.net Код ЄДРПОУ 23591156

від 01 вересня 2020 № 178

НАКАЗ

Про створення постійно діючої експертної комісії

Згідно з Законом України «Про Національний архівний фонд і архівні установи» , Порядком утворення та діяльності комісій з проведення експертизи цінності документів та Порядком віднесення документів до Національного архівного фонду та унікальних, їх обліку та зберігання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 року № 1004 та наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Типового положення про експертну комісію державного органу, органу місцевого самоврядування, державного і комунального підприємства, установи та організації» від 19.06.2013 року № 1227/5 (зі змінами),

НАКАЗУЮ

1.Створити постійно діючу експертну комісію для проведення експертизи цінності документів у наступному складі:

– Пташник М.С. – голова комісії, заступник директора з НВР

– Корчаківська С.С.- заступник голови комісії, заступник директора з ВР

– Джеломанова В.М.- секретар комісії , секретар-друкар школи

– Красевич А.Б. -член комісії, спеціаліст відділу освіти Почаївської міської ради

– Сохацька Н.О. – член комісії, головний бухгалтер закладу

– Яцків І.Я. – член комісії, голова ПК школи

2. Затвердити Положення про експертну комісію опорного закладу Почаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів Почаївської міської ради (додаток №1).

3. Відповідальним особам забезпечити дотримання вимог Положення про експертну комісію опорного закладу Почаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів Почаївської міської ради Тернопільської оласті.

4. Голові експертної комісії забезпечити організацію роботи експертної комісії згідно з Положенням, затвердженим цим наказом.

5. Наказ довести до працівників опорного закладу Почаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів.

6. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Директор школи Г.І.Гичка

З наказом ознайомлені ____________Пташник М.С.

____________ Корчаківська С.С.

____________ Красевич А.Б.

____________ Джеломанова В.М.

____________ Сохацька Н.О.

____________ Яцків І.Я.

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом по опорному закладу

Почаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Почаївської міської ради

№ 382 від 30.12.2020р

ПОЛОЖЕННЯ

про тендерний комітет опорного закладу Почаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Почаївської міської ради Тернопільської області

1. Загальні положення

1.1. Це Положення розроблено відповідно до абзацу четвертого пункту 11 частини першої статті 9 та абзацу тринадцятого підпункту 1 пункту 4 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) і визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету.

1.2. Тендерний комітет (далі – комітет) – службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідноіз Законом.

1.3. Замовником не може бути одночасно визначено відповідальними за організацію та проведення одних і тих самих процедур закупівель комітет та уповноважену особу (осіб).

1.4. Метою створення комітету є організація та проведення процедур закупівель на засадах колегіальності та неупередженості.

1.5. Комітет у своїй діяльності керується Законом, іншими нормативно-правовими актами з питань публічних закупівель та цим Положенням.

2. Засади діяльності комітету

2.1. Замовник для організації та проведення процедур закупівель може утворити один або декілька комітетів залежно від особливостей своєї діяльності.

Склад комітету, зміни до складу та положення про нього затверджуються рішенням замовника. До складу комітету входять не менше п’яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є меншою, ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника.

2.2. До складу комітету не можуть входити посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної в місті, районної, обласної ради.

Членство в комітеті не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого можев плинути на об’єктивність і неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі.

2.3. Керівництво роботою комітету здійснює його голова, який призначається замовником та може мати право на підписання договорів про закупівлю в разі надання таких повноважень замовником, оформлених відповідно до законодавства.

2.4. Голова комітету призначає заступника (заступників) голови, секретаря із числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету.

У разі відсутності голови комітету йогоо бов’язки виконує заступник голови комітету (якщо призначено кількох заступників голови комітету, голова визнача єсеред них виконувача обов’язків головикомітету на період своєї ідсутності).

У разі відсутності секретаря комітету його обов’язки виконує інший член комітету, визначений його головою.

Рішення голови комітету щодо призначення заступника (заступників) голови та секретаря комітету, визначення функцій кожного члена комітету та вирішення інших питань вносяться до протоколу засідання комітету.

2.5. Формою роботи комітету є засідання, яке є правоможним у разі присутності на ньому не менше двох третин членів комітету.

Засідання комітету скликаються головою комітету та проводяться в разі потреби.

Перелік питань, що підлягають розгляду на засіданні комітету, та порядок денний доводяться до відома членів комітету до початку засідання.

2.6. Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях комітету, приймаються простою більшістю голосів. У разі рівного розподілуг олосів голос голови комітету є вирішальним.

Рішення комітету оформлюється протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, у якому відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання.

Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні.

У раз відмови члена тендерного комітету підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.

2.7. Комітет відповідає за організацію та проведення процедур закупівель.

У ході роботи він забезпечує реалізацію таких функцій:

Планування закупівель, складання та затвердження річного плану закупівель;

Здійснення вибору процедури закупівлі та проведення процедур закупівель;

Забезпечення рівних умов для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі;

Забезпечення складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом;

Забезпечення оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону;

Надання роз’яснення особам, що виявили намір взяти участь у процедуріз акупівель, щодо змісту тендерної документації в разі отримання відповідних запитів;

Здійснення інших дій, передбачених Законом.

2.8. Голова, секретар та інші члени комітету можуть пройти навчання з питань організації та здійснення закупівель.

2.9. Члени комітету мають право:

· брати участь у плануванні видатків і визначенні потреби в товарах, роботах та послугах, що будуть закуповуватися;

· аналізувати та або отримувати інформацію щодо виконання договорів, укладених відповідно до Закону;

· виносити питання на розгляд комітету;

· приймати рішення з оформленням відповідного протоколу комітету щодо необхідності виправленнят ехнічних (механічних, формальних) помилок, допущених під час унесення інформації про закупівлю, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель;

· одержувативідструктурнихпідрозділівзамовникаінформацію, необхідну для проведення процедур закупівель;

· уносити свою окрему думку до протоколів засідань комітету;

· ініціювати створення робочих груп з числа службових (посадових) та інших осіб структурних підрозділів замовника з метою складання технічних вимог до предмета закупівлі, підготовки проектів договорів тощо;

· здійснювати інші дії, передбачені Законом.

2.10. Члени комітетузобов’язані:

· брати участь у всіх його засіданнях особисто;

· організовувати та проводити процедури закупівель;

· забезпечувати рівні умови для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможцяпроцедури закупівлі;

· дотримуватися норм законодавства у сфері публічних закупівель та цього Положення;

· здійснюватиі нші дії, передбачені Законом.

2.11. Голова комітету:

· організовує роботу комітету;

· приймає рішення щодо проведення засідань комітету;

· визначає дату і місце проведення засідань комітету;

· пропонує порядок денний засідань комітету;

· веде засідання комітету;

· вносить на розгляд керівника замовника пропозиції щодо змін у складі комітету;

· здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

2.12. Секретар комітету забезпечує:

· ведення та оформлення протоколів засідань комітету;

· оперативне інформування членів комітету стосовно організаційних питань його діяльності;

· за дорученням голови комітету виконання іншої організаційної роботи;

· зберігання документів щодо здійснення публічних закупівель;

· дотримання вимог законодавства з питань діловодства під час роботи з документами;

· розміщення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель через авторизовані електронні майданчики;

· виконання інших повноважень відповідно до законодавства.

2.13. Голова комітету несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій.

2.14. За порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до Закону, голова, заступник голови, секретар та члени комітету несуть відповідальність згідно із законами України.

2.15. Голова та секретар комітету несуть відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.

Директор опорного закладу

Почаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Почаївської міської ради ___________________Г.І.Гичка

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом по Опорному закладу

Почаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Почаївської міської ради

№ 382 від 30.12.2020р

ПОЛОЖЕННЯ

про уповноважену особу опорного закладу Почаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Почаївської міської ради Тернопільської області

I. Загальні положення

1.1. Уповноважена особа, відповідальна за організацію та проведення процедури спрощеної закупівлі у Міністерстві розвитку громад та територій України – службова, посадова особа замовника, визначена відповідальною за організацію та проведення процедури спрощеної закупівлі згідно із Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) на підставі наказу Мінрегіону (далі – уповноважена особа).

1.2. Метою діяльності уповноваженої особи є організація та проведення процедури спрощеної закупівелі в інтересах замовника на засадах об’єктивності та неупередженості.

1.3. Уповноважена особа у своїй діяльності керується Законом, іншими нормативно-правовими актами з питань публічнихзакупівель та цим Положенням.

1.4. У цьому Положенні термін “конфліктінтересів” вживається у значенні наведеному в абзаці 2 частині 5 статі 11 Закону України “Про публічнізакупівлі”.

1.5. Визначення або призначення уповноваженої особи не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури спрощеної закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість ухвалення рішень щодо вибору переможця процедури спрощеної закупівлі.

У разі наявностізазначеного конфлікту інтересів уповноважена особа інформує про цезамовника, який приймає відповідне рішення щодо проведення процедури без участі такої особи.

II. Засади діяльності уповноваженої особи

2.1. Уповноважена особа відповідає за організацію та проведення процедури спрощенної закупівлі. У процесі роботи вона забезпечує реалізацію таких функцій:

· планує закупівлі та формуєрічний план закупівель в електронній системі закупівель;

· проводить процедури спрощеної закупівлі;

· забезпечує рівні умови для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможця процедури спрощеної закупівлі;

· забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом;

· забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону;

· здійснює інші дії, передбачені цим Законом.

2.2. Рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.

2.3. Для підготовки тендерної документації та/або оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі за рішенням замовника уповноважена особа можез алучати інших працівників замовника.

2.4. За рішеннямз амовника може утворюватися робоча група у складі працівників замовника для розгляду тендерних пропозицій / пропозицій. У разі утворення робочої групи уповноважена особа є її головою та організовує її роботу. До складу робочої групи застосовуються вимоги абзацу другого частини сьомої 11 статті Закону. Робоча группа бере участь у розгляді тендерних пропозицій / пропозицій, у проведенні переговорів у разі здійснення переговорної процедури, а рішення робочої групи має дорадчий характер.

III. Права, обов’язки та відповідальність уповноваженої особи

3.1. Уповноважена особа має право:

· брати участь у плануванні видатків і визначенні потреби в товарах, роботах і послугах, що будуть закуповуватися;

· пройти навчання з питаньо рганізації та здійснення процедур испрощеної закупівлі;

· ініціювати створення робочих груп з числа службових (посадових) та інших осіб структурних підрозділів замовника з метою складання технічних вимог до предмета закупівлі, оцінки поданих тендерних пропозицій, підготовки проектів договорів тощо;

· приймати рішення, узгоджувати проекти документів, зокрема договору про закупівлю з метою забезпечення його відповідності умовам процедури закупівлі, та підписувати в межах своєї компетенції відповідні документи;

· вимагати та отримувати від службовихосіб і підрозділів замовника інформацію та документи, необхідні для виконання завдань (функцій), пов’язаних з організацією та проведенням процедур закупівель;

· давати роз’яснення і консультації структурним підрозділам замовника в межах своїх повноважень з питань, що належать до компетенції уповноваженої особи (осіб);

· здійснювати інші дії, передбачені Законом.

3.2. Уповноважена особа зобов’язана:

· дотримуватися норм чинногозаконодавства у сфері публічних закупівель та цьогоПоложення;

· організовувати та проводити процедури спрощеної закупівлі;

· забезпечувати рівні умови для всіх учасників процедур закупівель;

· у встановленому Законом порядку визначати переможців процедур закупівель.

3.3. Уповноважена особа персонально відповідає:

· за прийняті нею рішення і вчинені дії (бездіяльність) відповідно до законів України;

· за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу;

· за порушення вимог, визначених Законом у сфері публічних закупівель.

Директор опорного закладу

Почаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Почаївської міської ради ___________________________Г.І. ГИЧКА

ІІІ. Достатній

Про створення постійно діючої експертної комісії

Архіви

Категорії