ОЗ Почаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Почаївської міської ради
Тернопільської області
вул. Шевченка, 20 м.Почаїв, 47025, тел. 0(3546)6-12-05,
e-mail:scolapochaiv@ukr.net Код ЄДРПОУ 23591156

План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в ОЗ Почаївська ЗОШ у 2020-2021 н.р.

№ н/п	Заходи	Дата	Відповідальний
1.	Інструктаж для всіх працівників закладу щодо порядку реагування на випадки булінгу.	01.09- 04.09.2020р.	Гичка Г.І.
2.	Ознайомлення класних керівників з заходами, спрямованими на запобігання та протидію булінгу серед учасників освітнього процесу.	27.08. 2020р.	ЗДВР
3.	Сприяти практичному впровадженню в закладі концепції «Безпечна і дружня до дитини школа».	Протягом року	ЗДВР, п/о
4.	Розмістити на інформаційній дошці номери телефонів гарячої лінії, за якими дитина може звернутись і розповісти про булінг.	01.09- 11.09. 2020р.	ЗДВР, п/о
5.	Бесіда з учасниками освітнього процесу (з записом у журналі та щоденнику) «Булінг. Види булінгу. Протидія булінгу».	21.09- 25.09. 2021р.	Класні керівники
6.	Оформити скриньку довіри для школярів.	Протягом вересня	Психолог Струк Е.П.
7.	Консультаційні години практичного психолога та соціального педагога щодо протидії булінгу.	30.09., 19.10, 04.11., 15.12. 2021р.	Соціальний педагог Волинець Н.П. , Струк Е.П.
8.	Провести години класних керівників: 1. «Інтимне селфі в Інтернеті – жарт чи небезпечний ризик?» 2. «Як будувати стосунки з однолітками?» 3. «Правила безпеки в Інтернеті» 4. Европейський день боротьби з торгівлею людьми. 5. Круглий стіл «Насильство. Як його уникнути?». (З запрошенням поліції, вчителя права). 6. «Шахрайство. Як захиститися і як діяти у разі обману?» 7. «Безпечна школа. Маски булінгу» 8. «Культура добросусідства» 9.«Взаєморозуміння – гарантія твоєї безпеки»   10. Правовий календар «Міжнародний День захисту прав людини» 11. Круглий стіл «Насильство у сім’ї»	23.09.21р. 01.10.21р   01.10.21р 21.10.21р. 23.10.21р. 03.11.21р. 05.11.21р. 10.11.21р. 12.11.21р. 10.12.21р.     17.12.21р.	Козак Л.М. 7- Д   Корчинська Л.Б. 7-Б Кривіцька Х.В. 7- А   Воскресенська Л.А. 6 – Г Овсянникова В.М. 9 – А   Майстровенко Н.Ф. 6 – В Марутовська І.І. 8 – А Левченко І.Б. 9 – Г Струсь Н.П. 9 – Б

Директор школи                                                                        Гичка Г.І.

Алгоритм дій у випадку проявів булінгу в закладі освіти

• Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.
• Якщо свідком булінгу став педагог або інший працівник школи, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.
• Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу. Директор школи має розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу. Надалі директор має скликати засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслити подальші дії.
• Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
• До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші зацікавлені особи.
• У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.

Відповідальність

• Відтепер вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи буде каратися штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
• Знущання, вчинені повторно упродовж року після або групою осіб каратимуться штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.
• Уразі цькування неповнолітніми від 14 до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють.
• До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
• Будуть карати вчителів – за приховування булінга будуть штрафувати від 850 грн. до 1700 грн. Директори шкіл повинні будуть контролювати, як виконуються заходи по протидії булінгу, розглядати заяви про випадки цькування від учнів та їх батьків.

Алгоритм діяльності шкільних практичних психологів

при виникненні ситуацій булінгу:

• Ознайомлення учасників навчально-виховного процесу з нормативно – правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі.
• Ініціювання, обговорення та планування спільних дій адміністрації, соціально-психологічної служби, педагогічного колективу, учнівського самоврядування та батьківської громадськості, спрямованих на подолання виявлених недоліків у роботі навчального закладу з окресленої проблеми.
• Накопичення матеріалів, що підтверджують актуальність проблеми у певному класі. Збір необхідної інформації психологом та соціальним педагогом про прояви булінгу серед підлітків у загальноосвітньому навчальному закладі.
• Діагностика психологічної атмосфери, системи взаємостосунків між однокласниками, соціометрія у класних колективах, де виявлено булінг.
• Виявлення булерів, а також – реальних та потенційних жертв.
• Створення умов недопущення явища булінгу.
• Швидке і грамотне роз’єднання жертви з відповідними стресовими впливами булерів.
• Роль учителя у такому алгоритмі має бути чітко визначена і досить обмежена. Учитель має надавати дитині-агресору та постраждалій дитині лише первинну допомогу, а потім передавати її фахівцям соціально-психологічної служби школи.
• Узагальнення результатів спостережень та діагностики психологічної атмосфери у класному колективі.
• Визначення переліку можливих дій, спрямованих на припинення агресивної поведінки учнів. Вибір найефективніших способів досягнення мети.
• Індивідуальна або групова (за необхідністю) психологічно-корекційна робота з жертвами булінгу.
• Проведення семінарів, тренінгів, круглих столів, годин відкритих думок, бесіди з учнями щодо переваги здорового мікроклімату у класному колективі над проявами насильства.
• Коригування наявних агресивних форм поведінки булерів та формування нових форм поведінки учнів переважно за допомогою прикладу педагогів.
• За необхідності – залучення іншіх фахівців: психологів, психотерапевтів, представників служб у справах дітей, кримінальної поліції, громадських організацій тощо.
• Формування у педагогів навичок ідентифікації насильства як у своїй поведінці, так і в поведінці дітей з метою формування єдиного погляду на існуючу проблему. Недопущення проявів психологічного насильства до дітей з боку вчителів у вигляді порівнянь, навішування ярликів, ігнорування почуттів дітей та їхніх скарг на цькування.
• Подолання егоцентризму в учнів та розвиток у них емпатійних якостей, асертивних та гуманістичних комунікативних здібностей, адекватної самооцінки, самоконтролю та здатності до саморозвитку, критичності мислення, соціальної адаптованості та індивідуальних механізмів подолання важких станів і переживань.
• Формування у жертв булінгу ціннісного ряду, способів соціалізації, стійкого ставлення до негативних явищ та негативних почуттів.
• Робота з класним колективом з корекції поведінки, покращення взаємостосунків та надання допомоги дитині-агресору та дитині – жертві.
• Робота з дітьми що мають прояви агресивної поведінки спрямована на:

– заміщення агресії серед дітей, які схильні до агресивного ставлення до інших;

– розвиток соціальних та комунікативних навичок, індивідуального виявлення та призупинення проявів агресії, заміни агресивної поведінки на асертивну, формування та розвиток загальнолюдських моральних цінностей, толерантності.

– корекцію взаємовідносин з оточуючими;

– подолання характерної риси агресорів – егоцентризму;

– розвиток стійкого і виразного інтересу до якого-небудь виду діяльності;

– виховання вольових рис характеру: уміння доводити справу до кінця, досягати поставленої мети, уміння стримувати себе у конфліктній ситуації;

– тренування уваги, спокою, терпіння;

– формування вміння аналізувати свої почуття і почуття інших людей, а також вміння із розумінням ставитися до індивідуальних відмінностей у різних людей, виробляти навики справлятися з міжособистісними проблемами цивілізованим шляхом;

– не доручати дітям із вираженою агресивністю керівництво однолітками чи молодшими дітьми – це може спровокувати прояви жорстокості;

– зняття емоційної та м’язової напруги за допомогою елементів арт-терапії, малювання, ліплення, орігамі, роботи з кляксами, слухання музики, споглядання картин, використання «мішечку для крику», рухливих ігор, маніпуляції зі старим папером або газетами, «листками гніву», робота з легенькими м’ячиками, які можна кидати в мішень, м’якими подушками, які можна копати, жбурляти, штовхати;

– навчання навичкам розпізнання і контролю негативних емоцій, формування у дітей потреби говорити про свої проблеми, профілактика накопичення негативних емоцій за допомогою методики «Камінчик у черевичку»;

– формування здатності до емпатії, довіри, співчуття застосування технології «Я – повідомлення», яка дозволяє щиро говорити про свої почуття та емоції, не звинувачуючи ні в чому інших людей.

Наведений матеріал дає змогу комплексно працювати з проблемою булінгу у шкільному середовищі.

Технології реагування працівників школи на виявлені або встановлені факти булінгу:

• При встановленні факту або підозрі на наявність булінгу батьки або вчитель повідомляє про це адміністрацію закладу.
• Адміністрація спільно із соціально-психологічною службою школи невідкладно реагує на представлені факти.
• Безпосередня робота класного керівника, практичного психолога та соціального педагога з булерами та жертвами.
• Бесіда з учнями класу щодо з’ясування проявів булінгу.
• Бесіда окремо з булерами та окремо з жертвами третирування.
• Бесіда окремо з батьками булерів та окремо з батьками жертв булінгу щодо ситуації, що склалася та визначення шляхів її подолання.
• Відпрацювання навичок поведінки жертв та виведення їх зі стану жертви.

Рекомендації класному керівникові у випадку, якщо цькування в класі вже почалося:

Важливо оголосити дітям, як ви до цього ставитеся. Говоріть не про жертву, а про кривдників, фокусуйтеся на їх неприпустимих якостях. Наголосіть, що ви будете дуже засмучені, якщо дізнаєтеся, що у вашому класі є діти, яким приємно когось ображати і мучити. Твердо акцентуйте, що така поведінка неприпустима, і ви в своєму класі цього терпіти не маєте наміру. Зазвичай цього буває достатньо, щоб кривдники принишкли (вони часто боязливі). На тлі затишшя можна приймати заходи по підвищенню статусу дитини-жертви і знайти для нього комфортне місце у класному колективі.

Перш за все поговоріть з дитиною, що постраждала та виступає в ролі жертви. Поясніть їй, що ви не зможете захищати її, якщо не будете твердо впевнені, що сама вона не провокує булерів. Скажіть, що вам дуже важливо бути справедливим вчителем і нікого не карати марно; візьміть з дитини слово, що вона не буде переходити до помсти, навіть якщо її дражнять. По-друге, підкажіть дитині, як краще поводитися, щоб булери швидше припинили третирування. Кривдники отримують задоволення не від самого процесу виголошення образливих слів, а від ефекту, якого досягають. Коли жертва плаче, сердиться, намагається заперечувати, тікає, вони відчувають свою владу над нею. Якщо ж колишня жертва відповідає сама весело і технічно, її перестають цькувати.

Поведінка дорослих (вчителів, психологів, соціальних педагогів та батьків) у спілкуванні з жертвами третирування має відповідати певним вимогам, оскільки від їхнього ставлення до проблеми та уміння контактувати з дитиною залежить вирішення ситуації. Дорослі, коли дитина повідомила, що вона є жертвою боулінгу, мають говорити:

• Я вірю тобі. Це допоможе дитині зрозуміти, що ви готові допомогти їй вирішити цю проблему;
• Мені дуже шкода, що це вібдбулося з тобою. Дитина відчуватиме, що ви намагаєтеся зрозуміти її почуття.
• У цому немає твоєї провини. Дитина розуміє, що вона не самотня в подібній ситуації, що деяким її одноліткам також доводиться відчувати або спостерігати різні варіанти залякувань, цькувань та агресії протягом навчання. Головне на цьому єтапі – спрямувати зусилля на подолання проблеми.
• Добре, що ти зумів сказати мені про це. Це впевнить дитину в тому, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу та підтримку.
• Я люблю тебе і намагатимусь зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека. Це допоможе дитині відчути допомогу, захист та дасть надію на покращення ситуації.

Пропонуємо перелік заходів, які повинен вжити педагог, щоб уникнути ситуації появи аутсайдера в дитячому колективі:

– з самого першого дня роботи з класом слід припиняти глузування над невдачами ровесників. Всі ми можемо помилятися, і кожен з нас має право на помилку;

– також слід уникати висміювання, перехвалювання, наклеювання ярликів та зайвого порівняння дітей, не допускати віддавання переваги деяким учням, не підтримувати глузувань, насмішок на адресу певних осіб, суворо припиняти їх, розбір помилок необхідно робити не називаючи прізвищ або індивідуально;

– підтримувати дітей, що стали жертвами;

– якщо репутація дитини якимось чином зіпсована, необхідно дати їй можливість показати себе у вигідному світі, підтримати її досягнення;

– треба заохочувати дитину приймати участь у загальних заходах;

– непопулярних дітей дуже травмує ситуація, коли при розподілі на пари їх ніхто не обирає; якщо команда програє також можуть звинуватити цю дитину; треба продумувати вибір командних ігор та заходів;

– планомірно працювати з родинами, обов’язково цікавитися у батьків про проблеми дитини (заїкання, енурез, інші хвороби);

– підтримувати в учнів адекватну самооцінку;

– контролювати ситуації виникнення цькування та невідкладно реагувати на них;

– у разі виявлення булінгу – невідкладно поговорити з переслідувачами та з’ясувати, чому вони пристають до жертви, звернути увагу на почуття жертви;

– вчити учнів бути толерантними, емпатійними до однокласників, вміти допомагати та підтримувати один одного у скрутних ситуаціях, вміти регулювати власну поведінку, не піддаватися на провокацію, вміти сказати «ні», не терпіти знущань, не соромитись привернути увагу до себе та своїх проблем, звертатись по допомогу до дорослих;

– акцентувати увагу учнів на дотриманні правил поведінки у школі.

Порядок розгляду звернень
 щодо проявів булінгу в закладі освіти

I. Загальні положення

1. Цей Порядок розроблено з метою впровадження ефективного механізму запобігання проявам булінгу (цькування) в учнівському середовищі ОЗ Почаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів Почаївської міської ради Тернопільської області.

2. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 р.   № 2657-VІІІ, листа Міністерства освіти і науки України від 29.12.2018  №1/9 – 790 «Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання та протидії домашньому насильству та булінгу», Рекомендацій Міністерства освіти і науки України для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» (від 29.01.2019 №1-11/881).

3. У цьому Порядку термін «булінг» вживається у такому значенні:

булінг (цькування) – це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи  та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

II. Порядок подання звернень щодо прояву булінгу

1. Звернення про факти боулінгу можуть подаватися до керівника закладу освіти у письмовій формі дитиною, батьками, одним із батьків дитини або особою/особами, які їх замінюють, будь-якими фізичними та юридичними особами.

III. Розгляд звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення

1. Директор закладу освіти приймає повідомлення щодо прояву булінгу і наказом по закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу, викладених у зверненні (далі – Комісія).

2. До складу Комісії входять керівник закладу, відповідальний за протидію та профілактику булінгу по закладу освіти, педагогічні працівники, батьки постраждалого та булера, практичний психолог, соціальний педагог.

3. Комісія працює упродовж трьох діб.

4. На засідання комісії (третьої доби) розглядається питання щодо встановлення,  чи має місце  факт прояву булінгу, чи це одноразовий конфлікт або сварка.

5. Засідання комісії оформлюється протоколом ( у п’яти екземплярах), який підписують усі члени Комісії, батьки постраждалого та булера, яким надається по одному екземпляру протоколу.

6. Незалежно від висновків Комісії повідомлення про її роботу та протокол засідання надаються у Службу у справах дітей та  уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна поліція).

7. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого. 8. Рішення Комісії реєструються в окремому Журналі реєстрації рішень комісії з розгляду випадків булінгу.

Процедура подання заяви про випадок булінгу (цькування) та порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування)

1.     Якщо педагог або інший працівник закладу освіти (інший учасник освітнього процесу) став свідком булінгу, він  інформує керівника закладу освіти у письмовій формі незалежно від того, поскаржилась йому жертва булінгу чи ні; або ж аналогічно після отримання звернення дитини.

2.     Учасником освітнього процесу (учні, вчителі, батьки) на ім’я керівника освітнього закладу подається заява, де вказується інформація щодо джерела її отримання:

·        Постраждалий чи свідок булінгу (цькування);

·        Підозра про вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками;

·        Достовірна інформація від інших осіб.

та часу:

·        Як довго триває;

·        Одноразовий конфлікт чи відповідні дії носили систематичний характер

3.     Відповідно до такої заяви керівник закладу освіти видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

4.     Наказом керівника закладу освіти по школі пишеться наказ про створення Комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) за участі педагогічних працівників, психолога та соціального педагога школи, батьків потерпілого та булера, керівника закладу, інших зацікавлених осіб.

5.     Розглянувши письмову заяву, керівник закладу освіти скликає засідання  комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) і окреслює подальші дії.

6.     Комісія на протязі однієї доби проводить розслідування, з’ясовує всі обставини цькування та приймає відповідне рішення.

7.     За умови визнання Комісією результатів розслідування фактом булінгу (цькування), керівник освітньої установи на протязі однієї доби повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальну поліцію), Службу у справах дітей.

8.     Рішення Комісії з розгляду випадків булінгу реєструється в окремому журналі (паперовий вигляд) з оригіналами підписів усіх її членів.

9.     У разі не визнання Комісією факту булінгу (цькування) і незгоди з результатами рішення потерпілим (його представником), керівник освітньої установи рекомендує звернутись постраждалому (його представнику) із заявою до  органів Національної поліції України.

10.    За будь-якого рішення Комісії з розгляду питань випадків булінгу (цькування), керівник закладу освіти забезпечує психологічну підтримку усіх учасників відповідного процесу.