Права та обов’язки педагогічних працівників регламентуються відповідно до: Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту» та інших документів.

Педагогічна діяльність – інтелектуальна, творча діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої особи у формальній та/або неформальній освіті, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей.

Педагогічні працівники закладів освіти приймаються на роботу за трудовими договорами.

Педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.

 

Права

Згідно із ст. 54 “Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу” Закону України “Про освіту” – педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на:

  • академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;
  • педагогічну ініціативу;
  • розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання;
  • користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;
  • підвищення кваліфікації, перепідготовку;
  • вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників;
  • доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;
  • відзначення успіхів у своїй професійній діяльності;
  • справедливе та об’єктивне оцінювання своєї професійної діяльності;
  • захист професійної честі та гідності;
  • індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку та іншу) діяльність за межами закладу освіти;
  • творчу відпустку строком до одного року не більше одного разу на 10 років із зарахуванням до стажу роботи;
  • забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові кредити для індивідуального і кооперативного будівництва;
  • забезпечення службовим житлом з усіма комунальними зручностями у порядку, передбаченому законодавством;
  • безпечні і нешкідливі умови праці;
  • подовжену оплачувану відпустку;
  • участь у громадському самоврядуванні закладу освіти;
  • участь у роботі колегіальних органів управління закладу освіти;
  • захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.

Окрім того, педагогічні працівники зобов’язані:

  • дотримуватися принципів дитиноцентризму та педагогіки партнерства у відносинах з учнями та їхніми батьками;
  • виконувати обов’язки;
  • забезпечувати єдність навчання, виховання та розвитку учнів, а також дотримуватися у своїй педагогічній діяльності інших принципів освітньої діяльності, визначених статтею 6 Закону України “Про освіту”;
  • використовувати державну мову в освітньому процесі відповідно до вимог цього Закону;
  • володіти навичками з надання домедичної допомоги дітям;
  • постійно підвищувати свою педагогічну майстерність.

 

Обов’язки

Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані:

  • постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність;
  • виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання;
  • сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров’я;
  • дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності;
  • дотримуватися педагогічної етики;
  • поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;
  • настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
  • формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
  • виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища;
  • формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
  • захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;
  • додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов’язки;
  • повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

 

Інше

Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають також інші права та обов’язки, передбачені законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти.

Права та обов’язки інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, визначаються законодавством, відповідними договорами та/або установчими документами закладу освіти.

Відволікання педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників від виконання професійних обов’язків не допускається, крім випадків, передбачених законодавством.

 

У статті 23 Конституції України йдеться, що кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права та свободи інших людей, і має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.

У cтатті 28 закону України «Про загальну середню освіту» зазначено, що права та обов’язки педагогічних працівників системи загальної середньої освіти визначаються Конституцією України [254к/96-ВР], законом України «Про освіту», Кодексом законів про працю України [322-08], цим законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відпустки – це найбільший за обсягом час відпочинку. Державні гарантії та відносини, пов’язані з відпусткою як одним із видів відпочинку, регулюються Конституцією України, законом України “Про відпустки”, Кодексом законів про працю України, іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами

Право на відпустку

  Відповідно до статті 2 закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої приналежності, а також працюють за трудовою угодою фізичної особи.

  Право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості зі збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього закону.

Види відпусток

Статтею 4 закону України «Про відпустки» установлені такі види відпусток:

  • щорічні відпустки – основна відпустка (стаття 6); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;
  • додаткові відпустки у зв’язку з навчанням (статті 13, 14 і 15);
  • творча відпустка (стаття 16);
  • соціальні відпустки – відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (стаття 17); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (стаття 19);
  • відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26).

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Право на щорічну основну відпустку педагогічного працівника

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 346 від 14.04.1997 р. право керівних, педагогічних, науково-педагогічних (окрім тих, які працюють у навчальних закладах і навчальних (педагогічних) частинах (підрозділах) інших установах і закладах) і наукових працівників на щорічну основну відпустку повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи в установі (абзац перший пункту 2 зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 289 (289-2001-п) від 28.03.2001 р.).

   За другий і наступні роки роботи відпустка надається згідно із графіками, які затверджуються власником установи або вповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів щорічна основна відпустка повної тривалості, визначеної в додатку до цього Порядку, у перший і наступні роки надається в період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

  За бажанням керівних працівників навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних працівників і наукових працівників частина щорічної основної відпустки, якщо вона надається за 1996-1997 і наступні робочі роки, замінюється грошовою компенсацією за можливості забезпечення їх у відповідний період роботою. При цьому тривалість наданої працівнику щорічної основної відпустки не повинна бути менше, ніж 24 календарних дні (пункт 5 зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 289 (289-2001-п) від 28.03.2001 р.).

Графік надання відпусток педагогічним працівникам

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 346 від 14.04.1997 р. графік надання відпусток педагогічним працівникам складається з урахуванням можливості проведення регулярних консультацій для учнів, складання іспитів, які перенесено на осінь (абзац третій пункту 2 зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 289 (289-2001-п) від 28.03.2001 р.).

   Керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів у разі необхідності санаторно-курортного лікування щорічна основна відпустка або її частина може надаватись протягом навчального року, якщо це передбачено колективним договором (абзац четвертий пункту 2 зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 289 (289-2001-п) від 28.03.2001 р.).

  Особам, які працюють в установі на умовах неповного робочого часу, у тому числі особам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, надається щорічна основна відпустка повної тривалості.

Відкликання працівників зі щорічної відпустки

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 346 від 14.04.1997 р. за згодою працівника допускається відкликання працівників зі щорічної відпустки в разі, якщо це необхідно, для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства і в інших випадках, передбачених законодавством.

Тривалість відпустки

  Тривалість щорічної основної відпустки працівників середніх навчальних закладів, навчальних закладів для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації

  Відповідно до частини шостої статті 6 закону України «Про відпустки» Кабінет Міністрів України постановив затвердити порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56-ти календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам і науковим працівникам.

   У додатку про порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56-ти календарних днів визначено тривалість щорічної основної відпустки працівників середніх навчальних закладів, навчальних закладів для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, становить:

  • директор – 56;
  • заступник директора з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої роботи – 56;
  • акомпаніатор – 28;
  • вихователь (окрім вихователів інтернатів при школах) – 56;
  • вихователь інтернату при школі – 42;
  • учителі (усіх спеціальностей) – 56;
  • інструктор слухового кабінету – 56;
  • інструктор із праці – 56;
  • інструктор із фізкультури середніх навчальних закладів – 28;
  • інструктор із фізкультури в навчальних закладах для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, – 56;
  • керівник гуртка, студії, секції, інших форм гурткової роботи в середніх навчальних закладах – 42;
  • керівник гуртка, студії, секції, інших форм гурткової роботи в навчальних закладах для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, – 56;
  • майстер виробничого навчання – 42;
  • педагог-організатор – 56;
  • перекладач-дактилолог – 42;
  • помічник директора з режиму – 30;
  • практичний психолог – 56;
  • соціальний педагог – 56;
  • старший вожатий – 56;
  • старший вихователь – 56;
    старший черговий із режиму – 30;
  • черговий із режиму – 30.

Нарахування відпускних

Відповідно до пункту 86 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти обчислення середнього заробітку для оплати щорічних відпусток викладачів проводиться з розрахунку їх заробітної плати (у діючому порядку його обчислення) за даний навчальний рік (включаючи доплати та надбавки, оплату за години, що виконані понад установлене річне навантаження, середній заробіток, що зберігається за діючим законодавством), а також допомоги з приводу тимчасової непрацездатності.

Підрахунок заробітку для оплати відпустки проводиться в такому порядку: загальна сума заробітної плати, нарахована викладачу за відпрацьовані місяці навчального року, які передують місяцю виходу у відпустку, ділиться на кількість цих місяців, отриманий середній місячний заробіток ділиться на 25,4 (середньомісячна кількість робочих днів) і потім середній денний заробіток помножується на кількість днів відпустки.

При використанні викладачем щорічної відпустки за минулий навчальний рік протягом поточного навчального року обчислення оплати за відпустку проводиться на загальних підставах із розрахунку за 10 місяців, що передують місяцю виходу у відпустку.

При наданні додаткових відпусток, за які за діючим законодавством заробітна плата зберігається частково або її збереження не передбачене, зазначені періоди та відповідні суми з розрахунку виключаються. Якщо викладач виконує педагогічну роботу в середньому спеціальному закладі й на курсах із підготовки до вступу в технікум, розрахунки за відпустку проводяться в такому ж порядку по кожній роботі окремо.

У разі звільнення

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 346 від 14.04.1997 р. у разі звільнення керівних працівників навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних працівників і наукових працівники їм виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної основної відпустки (абзац перший пункту 6 зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 289 (289-2001-п) від 28.03.2001 р.).

У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників навчальних закладів і навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, які до звільнення пропрацювали не менше ніж 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічної основної відпустки з розрахунку її повної тривалості, а особам, які до звільнення пропрацювали менше ніж 10 місяців, пропорційно до відпрацьованого ними часу (з розрахунку тривалості щорічної основної відпустки за кожний відпрацьований місяць 5,6; 4,2 і 2,8 календарних дні за тривалості щорічної основної відпустки відповідно 56, 42 і 28 календарних днів).